- покірливий
- —————————————————————————————покі́рливийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
покірливий — а, е. Те саме, що покірний … Український тлумачний словник
покірний — (який завжди підкоряється, не суперечить, поступається в усьому; який виражає покору), покірливий, смирний, сумирний, безвідмовний, безсловесний, неремстивий, шовковий; слухняний (часто про дитину); принижений, підвладний (який не може чинити… … Словник синонімів української мови
покірливість — вості, ж. Властивість за знач. покірливий … Український тлумачний словник
покірливо — Присл. до покірливий … Український тлумачний словник
безмовний — (який нічого не говорить), німотний, німий, мовчазний; безсловесний (який не може говорити); боязкий, покірний, покірливий, тихий (який не наважується висловити свою думку) … Словник синонімів української мови
безгласний — а, е. 1) Німий, безмовний. 2) перен. Який не висловлює своєї думки; покірливий … Український тлумачний словник
овечий — а, е. 1) Прикм. до вівця. || Який складається з овець. || Вигот. зі шкіри, вовни, молока і т. ін. овець. 2) Такий, як у вівці. || перен. Дуже покірливий, слухняний. || перен. Обмежений, недалекий (про розум) … Український тлумачний словник
потульний — на, не, Ол. Покірливий, смиренний, покорний … Словник лемківскої говірки